«Біле полотно» — літературний вечір за участю Корінни Харфух та Хідео Харади за мотивами однойменного роману Антанаса Шкеми

«Біле полотно» — це віха сучасної літератури Литви. Написаний у вигнанні в Нью-Йорку, роман Шкеми, заснований на його власній біографії, розповідає про життя литовського емігранта Антанаса Гаршви. У Нью-Йорку на початку 50-х років він працює ліфтером у найбільшому готелі міста. Його щоденне спускання та піднімання у ліфті здається йому самому схожим на працю Сізіфа (за що Шкема отримав прізвисько «литовський Камю»). Безглузде повторення одного й того самого, а також перенасичена стимулами ілюзорна реальність американського мегаполісу виснажують нерви й без того неврастенічного Гаршви, який, однак, вважає себе поетом, народженим, щоб залишити після себе вірші на віки.

В експресіоністському та асоціативному стилі, перемежованому епізодичними спогадами про власне дитинство та юність, пробудженням першого кохання та його неминучою втратою, політичною індоктринацією на батьківщині, і, зрештою, еміграції, розкривається не лише точний, багатогранний психологічний портрет людини, що блукає й мандрує, а й водночас глузливо спотворена мозаїка 20 століття, підкореного ідеологіями: від соціалістичного Каунаса в Литві до позбавленого духу, підточеного капіталізмом Нью-Йорка повоєнних років, під блискучою поверхнею якого завдяки безжальному, розкриваючому погляду Шкеми стає видимим гній, що сочиться.

Перекладачка Клаудія Зінніг передала цю витончено скомпоновану тираду з усією її різкістю, відчаєм та мовною вибуховістю, тим самим вперше в історії надавши Шкемі німецький голос. Для німецьких читачів це пізнє, але справжнє відкриття.

Важливе місце під час читання займає також музика. Піаністка Хідео Харада виконує фортепіанні твори — від Баха, Моцарта, Шопена та Шумана до Чюрліоніса та Бартока.

Читання: Коріна Харфух
Музика: Хідео Харада

Культурний форум «Синагога» у Герліці
Отто-Мюллер-штрассе, 3

02826 Герліц